Залиш її - кричав, надривно, розум!
Залиш її – хай серце не болить,
А серце обізвалося – не можу!
Нехай любов, як свічка догорить.
Залиш її – відкинь пусті надії.
Залиш її – не трать намарно сил.
І відповідь: навіщо жить без мрії?
Без мрії не придумали б вітрил…
Верни її… шептав безсило розум…
Верни її…без неї - не життя…
А серце обізвалося – не можу…
Я не знайду в минуле вороття…
