Четвер
24.07.2025
16:10
 
Мої слова, що ллються із душі, - нехай не ідеальні, та вірші... ©Дужак Андрій.
 
Вітаю Вас Гість | RSSГоловна | Мої вірші | Реєстрація | Вхід
Меню сайту
Категорії розділу
Вірші про кохання [63]
Вірші про Україну [1]
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Головна » Мої вірші » Вірші про кохання

Ти впевнена чомусь, що я люблю...

Ти впевнена, чомусь, що я люблю
і, вперто, все не хочеш розуміти,
що просто я у прірви на краю,
луна з якої наче звук трембіти...
І твердо знаєш - прагну я щоб ти
була зі мною в радості і горі,
жорстоко усі спалюєш мости,
ти в океані справ...а я у морі...
Ти думаєш, що я завжди лювлю
твій голос...бачу обрис твій в тумані,
тебе? та ні - лиш образ твій люблю,
який створила з божевілля грані...
з уяви, слів, фантазії і снів,
з емоції, з наївності дитини.
ти все ж не зрозуміла, що хотів
сказати те, що ніби був повинен...

Категорія: Вірші про кохання | Додав: Kak2s (24.12.2012) | Автор: Дужак Андрій Анатолійович E W
Переглядів: 318 | Теги: Вірші про кохання, Дужак Андрій, Стихи о любви, Дужак Андрей | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Пошук
Друзі сайту
Copyright MyCorp © 2025
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz