Слова тікають з колії,

І з напрямку моїх думок,

Вони, здається, не мої,

Хоча течуть немов струмок

Усі про щастя і любов,

Про вічність, ніжність, почуття.

любов...любов...неначе знов

Прийшла до мене у життя

Чи це лиш тінь від снів і мрій? -

Намарно виткана з уяви.

Тепер вже не повірю їй,

Її золоченій оправі...

Лиш сумнів думи виклика

Про те, що все не так погано...

Побачить мрію лиш - яка

вона ще з'явиться нежданно...