Тої ночі в неспокої-сні
Я побачив сумною її, -
Збиті руки і очі в крові,
І кайдани сталеві, тісні...
Застогнала від жалю душа,
Защеміло у серці... і біль...
Й тихий голос її: не лишай,
Не покинь мене в лютій пітьмі...
Заревіли від горя моря,
Зашуміли в Карпатах ліси
І завмер тихий спів солов'я...
Вмила очі з нічної роси
І заплакала наче дитя,
Лиш промовила тихо: прости
За поламане наше життя...
Стихли наші тоді голоси...
Тої ночі в неспокої-сні
Я побачив незрячу любов,
Збиті руки і очі в крові, -
Я такою її віднайшов.
| 
