Не вірю ні в диявола ні в бога,
не вірю в справедливість і любов!
на цій землі давно нема святого,
про що наївні кажуть знову й знов...
Нема у тому світі ні краплини,
чогось світлішого, аніж нестерпний біль
і я один нікуди вже не лину,
забути б все і змити з рани сіль.
Та рани наче з сіллю й кровоточать
хоч вже і звик до болю й самоти -
я мрію знов побачить твої очі,
в моїх думках, чомусь, одна лиш ти...
в мені, повір, немає більше сили,
я вкотре вже на фінішній прямі,
я просто хочу в тишу...до могили
і щоб слова навік були німі...