Складати з хаосу думок
рядки римовані душею,
замкнувши серце на замок
і думати лише про неї.
Сховатись в свій маленький світ,
мов мишеня у рідну нірку
і там сидіти безліч літ -
лише від думки тої гірко...
повстати проти всіх негод? -
та проти серця не повстати!
не варт шукати позолот,
не варто співчуття шукати
і вперто йти лише вперед,
не відступати ні на йоту,
але в кінці банальність - смерть
ось це найкраща позолота!