Я не забув, з твого життя не зник
Й твоє прощання лиш слова і відчай,
І тихий біль, в душі запертий крик,
І суть твоя, що цьому протиріччя!

Чекай мене у променях тепла
І виглядай, дощу у кожній краплі,
У тихому дзюрчанні джерела,
Я знаю, що чекання того варте...

Лише чекай, прошу, і я прийду,
Щоб просто подивитись в любі очі,
Що з всесвітом для мене на ряду,
Їх, вартістю життя, втрачать не хочу!