І знову ти явилась наяву.
не в сні, не в мріях, мареві, видінні...
чому ж не віриш, що давно живу
тобою лиш?

чому ти десь блукаєш в моїх снах,
а потім із реальності тікаєш,
летиш удаль мов дикий птах?...
і знов зникаєш...

все перетвориться на сон,
та не повіриш, хоч і знаєш...
душа - забудь про унісон...
чому болиш?...