- Навіщо ворушить вугілля згасле?
- Ти на його нікчемність не дивись!
- Невже у ньому є хоч щось прекрасне?
- Це попіл, що любовю був колись!
- Чому ж тоді лиш згарище від нього?
- Занадто розгорілось почуття!
- Невже у нім немає вже святого?
- Святе погасло, кинуло життя!
- То що тепер лишається робити?
- Лиш вірити – любов – мов Фенікс-птах!
- Невже не можна більше полюбити?
- Можливо, та лише у снах!