-          Навіщо ворушить вугілля згасле?

-          Ти на його нікчемність не дивись!

-          Невже у ньому є хоч щось прекрасне?

-          Це попіл, що любовю був колись!

-          Чому ж тоді лиш згарище від нього?

-          Занадто розгорілось почуття!

-          Невже у нім немає вже святого?

-          Святе погасло, кинуло життя!

-          То що тепер лишається робити?

-          Лиш вірити – любов – мов Фенікс-птах!

-          Невже не можна більше полюбити?

-          Можливо, та лише у снах!