а може просто перестати жити?
тоді вже точно не буде боліти,
бо я напевно з розуму зійду....
Усе чого хотів - лише любити,
І замість бур'янів ростити квіти,
для тебе, у зеленому саду...
Напевно все у світі потьмяніло...
неначе кат впиває лезо в тіло -
так душу рве на шмаття день за днем.
Здається ніч не скінчиться ніколи,
здається, що вона безкрайнє поле,
по ньому ми давно в нікуди йдем...
А зараз просто дихати не сила,
ненавиджу усе, бо все не миле
і хочеться заснуть на сотні літ
і знову, хочу просто до могили,
хоч може б там душа моя спочила,
чому ж я так ненавиджу цей світ?..